Юридичний переклад

Хибний переклад статті договору, на відміну від друкарської помилки, породжує прямі наслідки: змінюється обсяг зобов’язання, зміщується компетентний суд, розширюється межа відповідальності. Тому в юридичних текстах очікують, що перекладацькі рішення можна обґрунтувати.

Чому різниця систем є перекладацькою проблемою?

Türkiye належить до континентальної європейської правової традиції й має систему, засновану на кодифікації. Англія та Сполучені Штати Америки натомість походять із традиції прецедентного права. У цих двох світах інститути, що виконують ту саму функцію, мають різні назви, а інститути з однаковою назвою виконують різні функції.

Вибір перекладача тут один із трьох: узяти назву найближчого інституту цільової системи, залишити термін як є й пояснити його в дужках або побудувати описовий відповідник. Правильний вибір залежить від мети тексту. У документі для подання до суду на перший план виходить прозорість, а в тексті для комерційних переговорів – зрозумілість.

Вид тексту	Головне очікування	Типова потреба в засвідченні
Договір і додаткові протоколи	Послідовність термінів, збереження нумерації статей	Для використання між сторонами здебільшого немає
Позовна заява та додатки до неї	Цілковита вірність вихідному текстові	Турецький присяжний, здебільшого нотаріально засвідчений
Рішення суду	Дослівне передавання резолютивної частини	Турецький присяжний і нотаріально засвідчений, за кордоном – апостиль
Довіреність	Не звужувати обсяг повноважень	Нотаріально засвідчений
Статут компанії	Точність назв органів і структури часток	Залежить від установи
Правовий висновок	Збереження структури аргументації	Здебільшого немає

Хто користується юридичним перекладом?

Перша група – юридичні фірми. У справах з іноземним елементом переклад доказів, листування та документів, поданих протилежною стороною, безпосередньо впливає на стратегію в справі. Друга група – юридичні відділи та відділи закупівель компаній, які підписують міжнародні договори; тут переклад є частиною переговорного процесу.

Третя група – фізичні особи: справи про розлучення, порушені за кордоном, спадкові процедури, заяви про визнання та виконання потребують юридичного перекладу. Четверта група – процедури арбітражу й медіації; у них обсяг матеріалів великий, а графік стислий.

Метод роботи

1. Список термінів. До початку роботи виписують терміни, властиві цій справі, і узгоджують їх із клієнтом або адвокатом. Термін, змінений згодом, означає ретроспективні виправлення в усій справі.
2. Довідкові тексти. Переглядають раніше перекладені договори та листування між сторонами; спадковість – це половина якості.
3. Переклад. Номери статей, перехресні покликання та розділ визначень зберігають точно за структурою вихідного тексту.
4. Перевірка з правового боку. Друге читання зосереджене не на мові, а на змісті: по одному перевіряють напрям зобов’язань, строки, компетенцію та умовні речення.
5. Передання та фіксація. Термінологічні рішення записують; послідовність у наступних частинах тієї самої справи забезпечує саме цей запис.

Як зберігають конфіденційність?

Юридичні тексти часто містять відомості, ще не оприлюднені: ціни, які обговорюють, стратегію в справі, персональні дані. Тому в юридичному перекладі конфіденційність – не люб’язність, а технічна умова роботи. Мінімальний рівень, якого очікують на практиці: письмове зобов’язання про конфіденційність, обмеження доступу до матеріалів колом виконавців і визначений строк зберігання після завершення роботи.

У справах із персональними даними додатково набуває ваги те, де ці дані обробляють. У матеріалах, розподілених серед мережі позаштатних виконавців, відповідь на це питання може стати нечіткою; це слід прямо врегулювати в договорі.

Другий вимір конфіденційності – час після завершення роботи. Скільки зберігатимуть матеріали, у якому середовищі їх триматимуть і як знищуватимуть, має бути зафіксовано письмово. Це стосується і речень, збережених у пам’яті перекладів: пам’ять, складена з тексту договору одного клієнта, не має використовуватися в роботі для іншого. Як це забезпечено технічно – конкретне питання, яке варто поставити виконавцеві.

Визнання, виконання та закордонні процедури

Одна з найінтенсивніших сфер застосування юридичного перекладу – коли рішення іноземного суду має набути наслідків у Türkiye або коли рішення турецького суду використовують за кордоном. У таких справах самого перекладу недостатньо: рішення має набрати чинності, мати потрібні відмітки, а ланцюжок засвідчень має бути завершений.

З погляду перекладу особливість таких справ – цілковита вірність у передаванні резолютивної частини. Тоді як у мотивувальній частині втрату нюансу ще можна стерпіти, в обсязі резолютивної частини неприпустиме навіть найменше зміщення. Так само критично дослівно передати імена сторін, номери справ і дати.

У таких справах визначальним є й режим перекладу країни призначення. Деякі країни приймають переклад лише від перекладача, якого вповноважили самі; тоді роботою в Türkiye буде не сам переклад, а завершення ланцюжка засвідчень документа.

Дисципліна роботи з двомовними текстами

У міжнародній торгівлі договори часто складають двома мовами, і два тексти йдуть поруч. За такого устрою функція перекладу змінюється: текст уже не копія, а самостійний обов’язковий документ. Тому в двомовних договорах переклад – це процес, який адвокати сторін переглядають разом.

У цьому процесі обов’язково мають бути з’ясовані три речі: текст якою мовою вважатиметься основним у разі спору, чи вказують терміни з розділу визначень на те саме поняття в обох текстах і чи точно збігається нумерація статей. Коли ці три умови виконано, розбіжності в тлумаченні, що могли б виникнути згодом, здебільшого відвернуто.

Окрема складність – коли текст продовжує змінюватися під час переговорів. Перекладати весь текст наново з кожним новим проєктом і дорого, і ризиковано; правильний метод – позначити різницю між версіями й опрацьовувати лише змінені статті. Це і знижує вартість, і не дає непомітно змінитися формулюванням, про які вже домовилися в попередніх раундах.

Що визначає ціну?

В юридичному перекладі одиничну вартість підвищують три чинники: насиченість термінами, потреба в правових знаннях для другого читання та режим конфіденційності справи. Є натомість і чинник, який вартість знижує: договори значною мірою складаються з повторюваних формулювань. У постійного клієнта частка таких повторів з часом зростає, і одинична вартість падає.

Тому працювати з юридичними фірмами в рамковому режимі вигідніше обом сторонам, ніж разово. Логіку ціноутворення ми пояснюємо на сторінці цін, а мови, з якими працюємо, – на сторінках мов.

Типові ситуації

• Мова, що має перевагу в двомовних договорах. Якщо в тексті не написано, яку мову вважати основною, розбіжності перекладу стають предметом спору. Цю статтю слід закладати від початку.
• Помилка у вихідному тексті. Перекладач не виправляє суперечність у першотворі; він робить примітку і залишає рішення тому, хто його ухвалює.
• Додатки та сторінки з підписами. Коли переклали основний текст договору, а про додатки забули, справа лишається неповною; саме додатки часто несуть головне зобов’язання.
• Поділ у термінових справах. Поділ великої справи між кількома перекладачами скорочує час, але ставить під загрозу послідовність термінів; тоді остаточне читання однією людиною обов’язкове.

Обсяг своєї справи та свої очікування щодо конфіденційності Ви можете надіслати через форму пропозиції.

Цей матеріал дає загальні рамки; подробиці конкретної процедури можуть різнитися. Щодо чинних вимог перегляньте актуальний перелік документів установи.